Поговоримо про недочитані книги?

Це - мій стосик недочитаних книг (аж 12 штук!), які я розпочав і закинув у якийсь момент з наміром повернутися до них потім. (Дуже зрідка свідомо наважуюся не повертатися.) Як до цього дійшло?

Зазвичай читаю одночасно 2-3 книги: щось художнє, якийсь non-fiction, а ще поезію. Проте інколи читання затягується, кортить почати щось нове, і... починаю, та не закінчую 🫣🤭

Книги тут складені знизу до верху від часу, коли почав читати. І знаєте що? Нижні три - ще з 2022-го року. Особливо кумедно вийшло з Геть самосаботаж!, який я тричі починав і тричі "самосаботував" 😄 Бо я не здаюся - я можу гірше))) Збірку віршів Герасим'юка майже дочитав, але забув, де зупинився, тому вирішив почати спочатку. Позичену монографію В обіймах імперії читав так довго, що книга вже офіційно стала моєю та обзавелася автографом Шкандрія.

Піст - це слушний час, щоб і читання теж стало аскезою - не починати нового, бажаного і приємного, а обмежити себе цим стосиком.

Я і 12 книг.
if you know what I mean😏

Охохо, Юрія Винничука сьогодні виключили з українського ПЕН клубу.

І я з цього приводу невимовно радий. Чому? Бо я люблю спостерігати за протиприродним коїтусом жаби й гадюки. Вони один одного варті - ПЕН клуб і Винничук.

Поясню свою позицію в дописі нижче.

*фото моє, тому авторські права на нього - теж. ПЕН клуб, не пиши заяву!

Недавно - 26 лютого - Юрій Винничук написав на Збруч іронічний допис Була колись розпусна епоха, достатньо гидотний і на дражливу тему, щодо якої іронізувати не слід. Допис у відповідь на звинувачення професора Львівського університету Йосипа Лося за сексуальні домагання. Людям іронія не зайшла (хоча я не розумію, як адекватній людині могло РЕАЛЬНО здаватися, що Винничук захищає зґвалтування; навіть він не настільки кінчений), і навіть авторські коментарі про засудження сексуального насильства не допомогли. До речі, сама ініціаторка справи проти Лося - журналістка Катерина Родак - іронію зрозуміла і посилалася на текст Винничука як приклад, що Лося за харасмент зневажають і чоловіки.

Й от - за цей допис Винничука викидають з ПЕНу. Навіть віцепрезидент тієї помийки - Андрій Любка, близький друг та ідейний брат Винничука - нічим не зарадив (а, може, й посприяв). І дружба з колишнім президентом клубу (до 2022 року) Андрієм Курковим теж, до речі, не допомогла.

Так у чому прикол: Винничук, якому через 10 днів уже стукне 73 роки, ЗАВЖДИ був таким же, як і зараз. Старим хтивим збоченцем, провокатором і достатньо тупуватим, щоби постійно вляпуватися у скандали. І це не заважало його членству в ПЕН клубі десятиліттями. Написав вірш Вбий підараса про Януковича - норм, герой (це був справді геройський вчинок, як на мене), відповідає цінностям ПЕНу. У 2021-му відкрито виступив з гидкими ісламофобськими заявами, виправдовуючи агресію Ізраїлю проти Палестини. Тоді з одного з районів Єрусалима, який більшість країн світу досі визнає неправомірно окупованим ізраїльтянами, всупереч міжнародним домовленостям ізраїльтяни вигнали кілька арабських сімей, а на акцію протесту палестинців відповіли збройною агресією. Більше того, вбили дві сотні цивільних палестинців саме в Ніч Аль-Кадр - священної ночі для мусульман в місяць Рамадан. Тоді його захейтив навіть миролюбивий Микола Рябчук - один з моїх моральних авторитетів. І що ПЕН клуб? Ніц. Ісламофобія відповідає його цінностям. Йдемо далі. Вже в часи повномасштабної війни Винничук втрапив у скандал з тим, що запитував у фейсбуці в своїх читачів, як можна оплатити рахунок в рублях для російського архіву. Тоді мережею прокотилася небувала хвиля хейту щодо дурника, який відкрито зізнається у тому, що має справу з російськими архівами. Справа, до речі, неоднозначна. Тільки повні невігласи не розуміють, скільки українських документів, оригіналів рукописів українських авторів і т.д. зберігається в росії, і що дістати їх звідти нереально якимись іншими способами, як замовити скани (і оплатити їх). І це ще за щастя, якщо росіяни погодяться. Моєму колезі історику ще до 2022-го з архіву навіть не відписували на його прохання надати скани документів. І так само тільки повний невіглас міг запитати на весь фейсбук про те, як же закинути кацапам 300 рублів. І як відреагував ПЕН клуб на скандал? Ніяк.

А що ж сам ПЕН клуб? Наш дорогий видавець і поет Іван Малкович та геніальний перекладач Максим Стріха демонстративно вийшли зі складу ПЕН клубу в лютому 2019 року. А справа в тому, що ПЕН клуб виступив на захист вірменського студента-художника з Азербайджану Спартака Хачанова (вкотре переконуюся, що з дитини на ім'я Спартак нічого путнього не виросте). Він був автором скульптурної інсталяції Парад членів, за що його вигнали з Національної академії образотворчого мистецтва й архітектури. "Постраждалий" зліпив двісті глиняних членів як відображення його бачення війни за Донбас, мовляв, для нього війна в зоні АТО - це "кагда мальчікі члєнамі мєряютса". І це в 2019 році. І так його, бідного, зацькували, що ПЕН клуб виступив з офіційною заявою на захист скульптора та його еміграції до Фінляндії за програмою Artists at Risk. Розумієте, чому Малкович і Стріха покинули ПЕН клуб?

[продовження]
Буквально вчора весь наш букблогінг обурювався з приводу книги Танцівниця з Донбасу, де терористів ДНР/ЛНР називали повстанцями, ЗСУ змальовані як "каратєлі", а бідні українські жінки воліють бути проститутками в Чехії, аби лиш не повертатися в тоталітарну Україну. Вловили паралель, так? Бідний студент Спартак Хачанов мусив тікати з тоталітарної України, боячись переслідувань, аж скориставшись програмою для митців, яким загрожує небезпека в їхніх країнах. І ПЕН клуб виступив на його захист. То.... Може би ПЕН клубу після вигнання Винничука сьогодні ж написати відкрите звернення на захист Видавництва21 і його права публікувати українофобні книги, де очорнюють ЗСУ і виправдовують російську окупацію?

А знаєте, що ще цікаво? Офіційна заява цього глибоко стурбованого етично й політично вмотивованими репресіями проти незалежних інтелектуалів ПЕН клубу з приводу вбивства Ірини Фаріон у Львові 19 липня 2024 року. Ця заява була настільки промовистою, що її аж не було. Жодної реакції. Нуууу, майже. Після вбивства Ірини Фаріон жіночий голос української поезії Катерина Калитко постила в інстаграмі польові квіточки, тодішня виконавча директорка ПЕНу Тетяна Терен публікувала щасливі фото з Карпат після тижня відпочинку, а далі від нудотних Членкиня ПЕНу Ярина Чорногуз у фейсбуці обурилася, чому люди так переймаються вбивством цієї ненависної їй Фаріон і як вони її дратують. Її допис пролайкали сердечками "захоплення" (раз медійники дозволяють собі відстежувати лайки Клопотенка під дописом Каті Чиллі про недоцільність встановлення Ханукії на Майдані Незалежності, то і я маю право згадувати за лайки членам ПЕН клубу) безліч митців та письменників, як членів ПЕНу, так і не звідти. Це і Володимир Єрмоленко, і Артем Чех з Іриною Цілик, й Олександр Михед, і той же Юрій Винничук, а ще Ганна Улюра, Тетяна Гонченко (та, що адміністраторка каналу @npzbvnkngchtn Непозбувний книгочитун). Тоді Пан Роман (той, що Роман Чихарівський) виступив більшим моральним авторитетом, ніж увесь ПЕН разом узятий. У відповідь на це Артем Чех запитав мене, "яким хуєм до тусовки пен" (цитата) я долучив його, а Ганна Улюра обурилася ("Фу. Я дарма витратита на вас час"), що я помилково згадав її поряд з членами ПЕНу, і що з Варшави диктую їй, як вона має поводитися в Україні - і заблокувала ще до того, як я надіслав їй свою геолокацію. Варто було б сказати їй, мовляв, шановна, маючи змогу законно перетинати кордон я не виїхав і залишився в Україні, а тобі варто знайти трішки співчуття до співвітчизниць, яких вбивають пострілом у голову біля їхніх будинків. Але ж, розумієте - не ті цінності в Улюри, Чеха і ПЕНу в цілому. Висловити стурбованість з приводу вбивства впливової україноцентричної інтелектуалки - це ж не берегти студента від "загрози життю" в "тоталітарній країні", навіть якщо який війну на Донбасі він називає "мірянням хуїв" між окупантом і захисником.

До чого це я? Згадуючи це все мені Юрій Винничук менш огидний, ніж весь цей ПЕН клуб з його лицемірством, подвійними стандартами і цинізмом. Які цінності він сповідує і які меседжі транслює - це залишається виключно на совісті членів ПЕНу. Сподіваюся, у ситуації виключення Винничука з клубу всі ці інтелектуали-лицеміри врешті вчергове пересваряться між собою, бо тільки у таких сварках все гівно лізе назовні на "всєобщєє абазреніє". Це нашкодить Україні? Так, ймовірно.
Але й ностальгія Винничука про прекрасну "розпусну епоху" в час, коли жінки борються з харасментом, або ж публікації чілових фоточок з Карпат, коли серед білого дня в тиловому Львові вбивають інтелектуалку, хоч і епатажну, - користі Україні не приносять.

Простими словами -
Продуктивного вам коїтусу, жаби й гадюки.